Skip to content

Чернець і біс, премудрість і любов

Чернець і біс, премудрість і любов published on No Comments on Чернець і біс, премудрість і любов

За мотивами “Чернець і біс” Юрія Арабова (мій переказ). Якщо у вас немає почуття гумору, краще обійдіть стороною цей пост. 

І.С. (пошепки): Любов кипить у мене в душі невимовна…
Н. (жахнувшись): До чого?
І.С .: До всього. До всякої тварі земної і підземної, небесної і піднебесної, надводної і підводної. Ось так-то, дорогенький владико… (Тяжко зітхнув і опустив очі.) Комашку бачу під ногою, і серце стискається від жалю, як обценьками. Обійду обережно і перехрещу її. А від бездомного кошеняти і того гірше – серце рветься на малесенькі шматочки!
Н .: А до людини любов?
І.С .: Про людину і сказати страшно … Так її люблю, що життя без неї свого не уявляю. Особливо ж росіян люблю, а тих, що в Москві, то геть невимовною любов’ю. (Останню фразу настоятель не оцінив гідно).
Н .: Чекай, чекай … Ти що, і ворогів своїх любиш?
І.С .: Є така слабкість.
Н .: Ворогів України любиш?
І.С .: Цих – особливо.
Н .: Навіщо?
І.С .: Щоб вони добровільно прийшли в наші обійми, від Сяну до Дону!
Н .: А коли не захочуть?
І.С .: Змусимо! Бо ж згинуть же, згинуть, як роса на сонці!
Н .: Щось у мене серце стиснуло і занило, якась журба взяла…

– Ще каюсь в доброті невимовній, у відсутності користолюбства, у неперевершеній самопожертві, у бездоганному всепрощенні, а особливо у премудрості.
– У чому?
– У премудрості. Стан розуму такий. Дуже специфічний. Були ним обтяжені, владико?
– Ні. Бог милував.
– А я постійно обтяжений. Сиджу, бувало, біля вікна, спостерігаю життя навкруги і відчуваю: пре мудрість! І вдіяти з собою нічого не можу, і з премудрістю також. Пре мудрість, як льодохід на початку березня на Горині, і все тут! Мудрію!
– Ох який же це порок тяжкий, Іване, коли мудрість пре!
– І не кажіть, владико, аж самому страшно. І що його робити?

Leave a Reply

Primary Sidebar

Secondary Sidebar