Skip to content

Кров самарянина чи любов Христа?

Кров самарянина чи любов Христа? published on No Comments on Кров самарянина чи любов Христа?

#ГоворитУсталость. СПІВЧУТТЯ САМАРЯНИНА БЕЗ «АЛЕ»… Тепер я знаю… Не дай Бог, щось би трапилось (якась трагедія) чи з кимось з моєї родини, чи зі мною, чи з дітьми, чи з Наталкою, то реакція, мабуть, половини, чи більшості християн (судячи з постів в ленті), буде наступною… 

  • я тобі співчуваю, але ж подивися, що робиться в Сирії…
  • я тобі співчуваю, але ж глянь, що на Донбасі…
  • я тобі співчуваю, але ж Крим (і до чого він до моєї трагедії) так і не віддають…
  • я тобі співчуваю, але то Бог тебе карає за твого прадіда чи діда, чи батька…
  • я тобі співчуваю, але то Бог тебе за дітей карає, і буде до четвертого роду карати…
  • я тобі співчуваю, але ж твоя родина в 1941 не відступила з Красною Армією, значить коллаборанти…
  • я тобі співчуваю, але ж ви твоя бабуся і дідусь недастатньо спасли євреїв і мало допомогли УПА після війни…
  • я тобі співчуваю, але ж в Росії Путін, агресор…
  • я тобі співчуваю, але ж в Америці Трамп…
  • я тобі співчуваю, але може ти когось теж вбив? а ти докажеш, що ні?
  • я тобі співчуваю, але що ти 11 років робив в Донецьку? набрався?
  • я тобі співчуваю, але чому ти про себе російською написав?

І тільки одиниці, я тепер впевнений, підійдуть і скажуть: я тобі співчуваю… Без АЛЕ… Чим я можу тобі допомогти? Жорстокість і ненависть поволі, але впевнено вбиває людяність. На смерть дітей в Сирії читаю реакцію в Росії: а чому їх батьки Асаду не здаються? На смерть дітей в Росії читаю реакцію: а чому їх батьки проти нас воюють?

Черствість настільки висушила душі, що ми можем у більшості співчувати за національною ознакою, а не тому, що безвинно загинула в катастрофі дитина чи людина. Людина стає черствою тоді, коли принижує значущість своїх гріхів, і завищує значущість чужих гріхів через ПРОТИСТАВЛЕННЯ перед Богом. Я виражаю співчуття загиблим в Кемерово, але це затьмарило для деяких (на жаль, їх набагато більше, ніж я уявляв) моє співчуття загиблим героям України. Написав про одну трагедію, тобі хочуть її принизити за допомогою іншої трагедії.

Але ж і в Голокості, друзі мої, було знищено не менше 6 млн євреїв. І в Другій світовій полягло не менше 60 млн людей. Але мамі чи тату, які СЬОГОДНІ втрачають дітей, таке протиставлення ніяк не допоможе… Чи хоч раз сказав вам Христос, коли ви в скорботі через втрату близької людини: “Ей, грішнику довбаний, хватить нить, бо ще й другу дитину заберу, що не бачиш, що інші більше втратили? коли ж ти вже уймешся зі свою пєчалькою?”

Ні, Христос, як той Самарянин, в умовах трагедії піднімає нас, не копає ногами, не тикає в гріхи, відновлює, зцілює, співчуває, знаходиться поряд тому, що не ділить трагедії і катастрофи, де гинуть люди, на значущі і незначущі, на ті, де Він співчуває, а де ні, НЕ ДІЛИТЬ СПІВЧУТТЯ ЗА НАЦІЄЮ, МОВОЮ ЧИ КРАЇНОЮ. Бог є любов – наднаціональна. Його найперша мова – Любов і Співчуття, які привели Його на Хрест за нас тоді, КОЛИ МИ НА ЙОГО ЛЮБОВ НЕ ЗАСЛУГОВУВАЛИ. А що сьогодні є ми? Зло і добро НЕ МАЄ національної ознаки.

Друзі, любов і співчуття по-Божому не заслуговуються. Вони або є, або відсутні. Без АЛЕ… Хто з нас саме ЗАСЛУЖИВ на Боже співчуття? На Його любов? І кемерівська трагедія для нас, українців, показує, хто ми є насправді, а українська і сирійська трагедія показує росіянам, хто вони є насправді. Проте кожен з нас дасть відповідь Богу не за те, що було не в моїй силі чи владі зробити, а за те, що було в наших силах і можливостях – явити Його любов до ближнього і навіть до ворога. Не тому, що ми такі. А тому, що таким є Христос, що живе Духом Святим у Своїх дітях…

І тільки коли ти зустрінешся з пораненим юдеєм на дорозі, що в тобі заговорить: КРОВ САМАРЯНИНА (“видно, заслужив мужик, раз так відгріб, нема чого шастать”), чи ЛЮБОВ ХРИСТА (проявив співчуття і допоміг не по тому, хто був постраждалий, а по тому, Хто є Він)? Війна скінчиться, але куди дівати ненависть? Суть сьогоднішнього “Можем повторить” та “На Берлін” у тому й складається: Друга світова війна закінчилась, а ненависть живе і підтримується, і бачить в українцях не людей, а “укрофашистів” і “нациків”. Куди діватимемо ненависть один до одного? Нам так потрібна Божа Любов і Співчуття, які не заслуговуються, А ПРИЙМАЮТЬСЯ ВІРОЮ В ХРИСТА…

Це мій останній пост про #Кемерово… Вірую, Господи, у Твою Любов і Твоє співчуття… Поможи в моєму зневір’ї… Прости і помилуй… Не дай втратити Віру, Надію, а найперше – Любов…….

Leave a Reply

Primary Sidebar

Secondary Sidebar