Skip to content

Пам’яті Стаса Дерев’янка

Пам’яті Стаса Дерев’янка published on No Comments on Пам’яті Стаса Дерев’янка

27 березня 2016 р. в ‪#‎Авдіївка‬ у гібридній війні Кремля проти України загинув Стас Дерев’янко, студент Ірпінської семінарії. Це далеко не перша смерть випускників і студентів духовних навчальних закладів, які боронять нашу країну від агресії “руського міру” і “красного православ’я”, від експансії релігійно-націоналістичного імперіалізму… 

На превеликий жаль, все ще більшість християн за межами України свідомо не хоче називати речі своїми іменами… І від цього етичного паралічу ізамовчування смертей і страждань менше не буде… «Ми внє палітікі» – це самообман і обман, тому що особисто я від більшості служителів чи пасторів, тих, які твердили мені такі слова при особистих зустрічах, як правило, чув в наступних реченнях схвальні слова кремлівської політики, гнилі політичні слова про Захід і західне християнство (а абсолютна більшість цих служителів живе і служить за західний рахунок, або не хоче звідти, з Заходу, повернутись у свою Святу Русь!), і досить, досить часто – політичну мантру, що ми, українці, не нація, не мова і не країна. А нація, мова і країна – только Святая Русь (православная, євангєльская, нєважно; важно, что только на терріторіі Россіі)… Якщо українець захищає свою країну, то він кончєний біндєровєц, каторий будєт гарєть в аду, бо ж захищає від Святой Русі. А якщо ж росіянин «захищає» свою країну на чужій (!) території (“а ви што, хатітє штоби вайна вєлась на нашєй терріторіі?”), вбиваючи своїх братів по вірі, то це свята справа для таких служителів, справа Святої Русі… Господи, не дай нам зачерствіти серцем і розумом… Немає ні сил, ні слів у відповідь… Потіхи Духа Святого рідним, друзям, колегам, побратимам Стаса. Христос воскрес, і ми воскреснемо…

Leave a Reply

Primary Sidebar

Secondary Sidebar