Skip to content

Перша любов. Біль. Жертва. Надія.

Перша любов. Біль. Жертва. Надія. published on No Comments on Перша любов. Біль. Жертва. Надія.

#ПасхальныеЩепки. Чотири дописи з щоденника Бога, чотири листи від Татка до Своїх дітей: Перша любов, Біль, Жертва, Надія. Для тих, хто сьогодні задається питанням: навіщо Ти залишив мене, Тату? Де Ти? Ти зі мною? Ти мене любиш? Чи є ще надія для мене?.. 

Автор — Тетяна Дятлик, моя дочка. Через ці листи Бог проговорив і до мене, щодо мого земного батьківства і стосунків з Ним. Дякую, доця!

Лист перший: Перша любов

Я дуже добре пам’ятаю той день, коли ти з’явився на світ. Я, Я Сам створював тебе, Своїми власними руками. Я вдихнув Своє життя у кожну клітину твого тіла, наповнив Своїм диханням кожен фібр твоєї душі. Я наділив тебе долонями, що ховають у собі тепло; і очима, що впізнають красу, якою Я наповнив кожне творіння. Творіння, над яким Я дав тобі владу і якому ти сам дав імена. Я довірив тобі піклуватися про те, що Я для тебе створив. Я хотів, щоб ти турботливо царював над тваринами та природою навколо. І Мені так подобалося, як ти це робив…

Я не хотів, щоб ти був сам. Я знав твою мрію і вдихнув в неї життя. Вона – твоя плоть і твоє натхнення. Твоя сім’я. Я заховав у неї Свою ніжність. Я навчив її турбуватися про тебе. Я попросив тебе захищати її. І любити. Любити її так, як Я люблю тебе. Я розповів Тобі про єдність та гармонію. Ти відчував їх зі Мною та з нею, з твоєю єдиною на усе життя.

Твоє захоплення приносило Мені стільки радості. Я посміхався щоразу, коли ти заплющував очі і насолоджувався сонячним промінням. Я пам’ятаю, як ми щиро сміялися над твоїм першим жартом. Я пам’ятаю мирні та прекрасні сни, які ти бачив щоночі. Я пам’ятаю наші прогулянки садом, який Я створив спеціально для тебе. Мене цікавила кожна твоя думка, кожна річ, яку ти помічав навколо. Ти бачив Мене та Мій почерк. Ти любив творити, тому що Я зробив тебе схожим на Себе. Ти – Моє найкраще творіння. Я хотів, щоб Ти пам’ятав це кожен день.

Твоє кожне слово, кожна дія, кожен погляд були відображенням Моєї любові, для якої Я тебе створив. Наші розмови були просякнуті взаємністю, а говорили ми про все на світі. Ти не боявся Мене. Ні, ти називав Мене своїм Другом і відпочивав у Моїй присутності. Ти хотів бути поруч щохвилини. Ти дивувався Мені та дивувався тому, яким Я тебе задумав. Твоїм питанням не було кінця. А Я просто насолоджувався тим, наскільки цільним та довершеним ти був. Насолоджувався твоїм чистим поглядом, у якому Я бачив усю твою душу.

Так, Я наділив тебе душею, що потребує Мене. Душею, що стає спраглою, коли Я не поруч. Душею, що нагадує тобі: ти був створений для вічності. Я створив тебе, тому що Я хотів любити тебе, турбуватися про тебе. І ніщо не змушувало посміхатися Мене так щиро, як час, проведений з тобою.

Я сумую за тобою…

Лист другий: Біль

Я бачу тебе. Я тут, Я поруч. Почуй Мене, відчуй Мене. Я вибудував усю історію, усе творіння, кожен день до і після твого народження лише для того, щоб ти згадав Мене. Щоб нагадати тобі, що ти не випадковість. Ти – Моя улюблена, абсолютна навмисність.

Я хочу бути поруч, бути поміченим та почутим тобою. Я хочу зцілити твій біль, залишити його в минулому. Кожну секунду, після нашої останньої розмови, після останнього погляду, яким ми обмінялися; кожну секунду після того Я бачу, як руйнується усе, що Я творив.

Я не заплющив очі ні на хвилину. Я бачив усе. Як ти вперше познайомився із пустотою. Як ти вперше відчув себе самотнім серед тих, кого називаєш “сім’єю”. Як ти вперше розізлився та вперше пізнав колючі сльози безсилля. Я бачив усе. І переживав усе з тобою. Ти забув, який Я насправді. Ти забув, що ти маєш почуття тільки тому, що Я створював тебе схожим на Себе. Я відчуваю все. Я відчував біль, коли ти вперше позаздрив. Коли ти порівняв і вирішив, що Я створив тебе недосконало. Коли засумнівався в Мені. Невже Я не заслуговую на твою довіру?

Я згадую той жахливий день, коли ти відвернувся від Моєї турботи. Коли сховав очі. З першої секунди ти забув про Мене. А Я з першої секунди почав сумувати за тобою.

Щоразу, як ти падав, Я поривався підняти тебе та торкнутися твоїх ран. Проте ти щоразу відштовхував Мене. Не довіряв. Ти сліпо та вперто намагався бути Мені ворогом, впевнений, що ти заслуговуєш лише на покарання, сором та ненависть. А Я намагався нагадати тобі, що ти все ще цінний для Мене, улюблений та бажаний. Моє серце не змінилося. І воно досі болить за тебе…

Я йду до тебе, тому що Я хочу, щоб твій біль припинився, щоб ти згадав, ким є ти, Ким є Я і ким є ми з тобою разом.

Я люблю тебе.

Так сильно Я люблю тебе.

Так сильно Я люблю тебе.

Лист третій: Жертва

Батько, Я знаю, що Ти можеш все. Я не хочу відчувати цей біль. Так боляче, Батько. Де Ти? Поруч? Але Я не відчуваю Твою присутність, Батько. Я хочу у Твої обійми зараз. В цю нестерпну хвилину. Мені так самотньо. Я не хочу слів, Я хочу лише Твоєї присутності. Це тіло, яке Ти колись створював, подивися на нього: воно зламане, надірване, брудне та виснажене. Воно не пам’ятає, що таке спокій та краса. Це серце, яке Ти колись надихнув життя.., це серце розбите на сумніви та страхи. Просякнуте стражданням.

Тато, я так сильно люблю усе, що Ти створив. Я хочу те, чого Ти хочеш. Нехай буде Твоя воля.

Ти хочеш називати їх своїми дітьми, Батько? Вони розпинали Мене. Ненавиділи Мене. Ти намагався попередити їх про те, що Я прийду. Я прийшов, але вони не впізнали Мене, засліплені своїм бажанням бути такими, як Ти. Я не захищався, Я прийшов до них, щоб відчути та зрозуміти, як це – так довго жити, відірваним від Твоєї присутності. Я говорив з ними, вони не розуміли. Я торкався до них, вони нічого не відчували. Я сказав їм, що Ти скучив за ними, але вони не повірили мені. І ось Я на хресті, Батько, так боляче… Я тут, в людському тілі, знівечений, тому що вони не повірили Мені, Батько. Я помираю тому, що говорив правду. Я відчуваю зараз кожен нерв тому, що люблю Тебе. Тому, що люблю їх.

Я так сильно їх люблю, Батько.

Так сильно люблю їх…

Так сильно люблю їх…

Так сильно… Люблю…

Батько, Ти мовчиш… Не злись на Них, Батько. Я прожив з ними 33 роки людського життя. Я знаю, їхні очі у темряві. Чиста любов лякає їх. Вони не хочуть зцілення, вони бояться болю. Вони ненавмисне, Батько… Вони просто не розуміють. Вони навіть не знають, що відбувається зараз. Вони забули, як це, коли їх люблять…

Вони забули, як це – бути безпечною дитиною. Вони забули, як це – коли Ти пишаєшся ними та радієш з ними.

Вони думають, що вони покинуті та самотні.

Вони забули, що Ти створив їх для любові та вічної гармонії…

Батько, говори зі Мною. Не мовчи. Батько…

Навіщо Ти залишив Мене, Батько?…

Лист четвертий: Надія

Тепер Я поруч, так близько, як вже не був сотні, тисячі років. Так близько, як ти дозволяєш Мені. Тепер ти не воюєш зі Мною, ні, тепер ти відчуваєш Мою присутність. Ти довіряєш Мені. З того дня, як ти запитав Мене, чи Я справді хочу бути Твоїм Другом і я відповів: безсумнівно, так. Так. З того дня ти довіряш Мені щодня більше.

Я так радію, коли ти відкриваєш мою Книгу. У ній Я розповідаю тобі, як сильно Я тебе люблю. У ній Я розповідаю тобі про те, Хто я є, і як сильно Моє серце прагне до тебе, як сильно Я скучив за тим, щоб бути з тобою в єдності та гармонії. У ній Я нагадую тобі про те, що Я повернуся за тобою і ми будемо разом назавжди. Як раніше. Я готую тобі місце, де ти проводитимеш вічність зі Мною. Тобі сподобається. Я готую його спеціально для тебе.

Читай Мої слова щодня. Не давай собі забути те, як сильно Я люблю тебе. Коли починаєш сумніватися, питай Мене, і Я буду говорити тобі про Свою любов. Про те, як Я бачу наші стосунки, як Я бачу тебе. І Я пообіцяю тобі знову: ти в безпеці зі Мною. Я поруч, Я піклуюся. Моїй любові немає кінця. Ти відчуваєш це щоразу, коли відкриваєш своє серце ще трохи більше для Мене. Я так ціную цим. Не зупиняйся.

Я так люблю, коли ти прокидаєшся зранку і кажеш Мені: “Добрий ранок, Друже”. Я радісно сміюся і кажу у тобі у відповідь: “Добрий ранок, Мій улюблений”. І твоє серце наповнюється миром. Я люблю спостерігати як Ти спиш, коли твої груди мирно дихають уві сні. Я – Бог миру і спокою. Не покидай Мене, Я огортатиму тебе покоєм.

Я знаю, коли ти відчуваєш важкий біль, просто віддай його Мені, Я хочу забрати його. Коли ти сумуєш за обіймами, пам’ятай, Я обійму тебе зовсім скоро. Так, скоро. Що таке хвилини земного життя у порівнянні з вічністю?.. Будь стійким і будь поруч Мене. Я тебе не покину. Ніколи. Ніколи. Ніколи…

Ти не самотній. Чуєш? Я наповнюю кожен сантиметр твого життя навколо. Просто повір Мені і ти відчуєш це: Я торкаюся тебе Своєю присутністю. Спостерігай за тим, що відбувається у твоєму житті. Я розповідаю тобі про Свою любов через стільки деталей, через кожну. Ти важливий і Я наповнюю сенсом та любов’ю кожен крок і кожну годину твого дня. Ти лише спостерігай, і ти почуєш, прочитаєш, помітиш, відчуєш Мене.

Я навколо тебе і в тобі. Самотності немає місця в наших стосунках. Я знаю усе про тебе і Я знаю тебе. Я досі пишаюся тобою і радію тобі. Ти маєш це знати. Я завжди на твоїй стороні, навіть коли ти сам себе ненавидиш.

Я люблю тебе.

Так сильно.

Твій Татко.

Автор: Тетяна Дятлик
14 квітня 2017, Рівне

Leave a Reply

Primary Sidebar

Secondary Sidebar